Київ навесні

 Київ навесні — це окреме місто. Не те зимове сіре і стомлене, і не те літнє спекотне і галасливе. Саме навесні — коли каштани починають цвісти, тераси відкриваються, і люди виходять на вулиці просто так, без особливої причини.

Люблю цей час за відчуття що місто видихає. Після довгої зими воно наче згадує що вміє бути красивим — зеленим, світлим, живим. Хрещатик в цей час зовсім інший. Андріївський узвіз. Маріїнський парк де можна просто сидіти на траві і дивитись на Дніпро.

Є щось особливе в тому щоб жити в місті яке так чітко змінюється зі зміною пір року. Київ не однаковий — він різний залежно від сезону, від погоди, від часу доби. І навесні він, мабуть, найкращий. Свіжий, трохи схвильований, наповнений якимось очікуванням чогось хорошого 🌸

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Чому я перейшла на розсипний тютюн і більше не шкодую

Зображення
  Я курю вже десять років. За цей час встигла спробувати різні марки, перейти з легких на середні, а потім знову повернутися до легких. Але справжньою зміною стало не це — а перехід на розсипний тютюн рік тому. Розповідаю чесно: чому вирішила спробувати, як це виглядало на практиці і чому тепер не уявляю як купувала пачку. Все почалося з ціни Минулого року я порахувала скільки витрачаю на сигарети. Вийшло більше 2 500 гривень на місяць. Це майже 30 000 гривень на рік — тільки на сигарети. Стало неприємно. Подруга порадила спробувати розсипний тютюн. Я скептично поставилася — думала що це щось незручне і складне. Виявилося що ні. Що потрібно для старту Список виявився коротким: тютюн, гільзи і машинка-інжектор. Машинку купила за 250 гривень — вона досі працює. Перший раз набила гільзу хвилин за десять разом з освоєнням. Вже з другого дня — менше хвилини на штуку. Тютюн вибирала методом спроб. Почала з легкої Вірджинії — м'який смак, без агресії, схожий на те до чого звикла у ф...
Докладніше

Знахідки тижня

Зображення
 Останнім часом ловлю себе на тому що починаю цікавитись речами які раніше здавались абсолютно звичайними. Їжа звідки береться. Речі як виробляються. Продукти які купуєш щодня — що насправді за ними стоїть. Це не якась нова філософія — просто цікавість яка з'являється коли починаєш уповільнюватись і дивитись уважніше на те що тебе оточує. Цього тижня натрапила на кілька матеріалів які якраз про це — про звичні речі з незвичного боку. Перший про табак. Здається — що там цікавого? Але виявляється за цим продуктом стоїть довгий і насправді захопливий шлях. Різні кліматичні зони де він вирощується, методи сушіння які кардинально змінюють смак і характер листа, ферментація яка може тривати місяцями, різниця між промисловою обробкою і традиційною. Все це формує кінцевий продукт — і розуміючи цей шлях починаєш зовсім інакше дивитись на те що тримаєш в руках. Детально і без зайвої води про весь цей процес — від поля до портсигара . Рекомендую навіть тим хто не курить — просто як цікавий ...
Докладніше

Як я обираю те що купую

Зображення
 Якось зловила себе на тому що купую одне й те саме роками — не тому що це найкращий варіант, а просто тому що звикла. Той самий бренд, та сама полиця в магазині, та сама сума на касі. Автоматизм який не помічаєш поки не зупинишся і не запитаєш себе — а чому власне саме це? Почала розбиратись. Спочатку з їжею — склад, походження, що там написано дрібним шрифтом якого ніхто не читає. Потім з побутовою хімією. Потім з усім іншим що купую регулярно. І виявила цікаву річ — у більшості категорій є величезна різниця між тим що написано на упаковці великими літерами і тим що реально всередині. Виробники давно знають що більшість людей не читає склад. Тому в продукт додають все що дозволено — консерванти для терміну зберігання, підсилювачі смаку щоб хотілось більше, барвники щоб виглядало апетитніше. Не завжди це шкідливо — але часто це просто зайве. І ти за це платиш. Особливо це помітно в категоріях де є натуральна альтернатива. Там де продукт може бути простим — один інгредієнт, без ...
Докладніше